Планування навчального процесу

         Планування - один  із найважливіших  принципів організації  будь-якої, в  тому  числі  і педагогічної праці. В   ПТНЗ  планування нерозривно  пов’язане  з  усією навчальною  роботою. Об’єктами планування предмета являються:

 -  організація навчально-виховного  процесу;

 -  завчасна  підготовка кожного заняття;

 -  зв'язок  з  інженерно-педагогічним колективом;

 -  контроль успішності кожного  учня.

         Важливим елементом організації навчально-виховного  процесу нарівні з плануванням є  облік відвідування, успішності  і  поведінки  учнів на  уроках  та  практичних  заняттях.

          Характерною  особливістю при плануванні навчального  процесу  є те  що  в професійно-технічних навчальних закладах весь курс програми може бути  розрахований  як на  два,  так і на  три роки  навчання,  а також і  те,  що в ПТНЗ  багато  часу відводиться на виробниче навчання; через  це  число занять  може бути  збільшено до  трьох в  тиждень.

          Потижневий  план  проходження  занять повинен  оптимально визначати для  даного  навчального  закладу послідовність  проходження  навчання для  всіх трьох  років  навчання. При цьому  кожен урок повинен мати взаємозв’язок  як з  попереднім так із  наступним  заняттям. При складанні  потижневого  плану необхідно  враховувати кількість і  склад навчальних груп, майбутню професію, терміни  навчання.  В  залежності  від цього слід визначати кількість  годин на  то той  чи  інший  розділ  та  тему  у  відповідності до  навчальної  програми,  крім  цього слід враховувати стан навчально-матеріальної бази, наявність міжпредметних  зв’язків, пори року, при якій  слід  проводити заняття на  місцевості. Викладач, плануючи заняття завчасно, крім навчального  кабінету розробляє площадку  для  занять  по стройовій підготовці, навчальне  містечко, підготовлює  необхідну кількість макетів  зброї для  вивчення стройових вправ зі зброєю і  тренувань по вогневій  підготовці. Досвід показує, що  до початку  занять по  тактичній підготовці слід  вивчити стрілецьку  зброю, стройові вправи зі зброєю,  а  також  провести урок  по  військовій  топографії. До навчання стрільби  з автомата АК-74 бойовими патронами потрібно  виконати все  передбачене  програмою  по  стрільбі із пневматичних   та  малокаліберних гвинтівок.

           Календарно-тематичний план на відміну від потижневого містить детальний  опис комплексу занять з  назвою мети заняття, між -предметних  зв’язків та  матеріального забезпечення. При плануванні найбільш  складним  елементом є  питання зв’язків тем і розділів предмету «Захист Вітчизни» з  матеріалами  предметів загальноосвітнього циклу. Викладач повинен використовувати знання  учнів по  цих предметах  як  базу  для своїх  занять. А  знання,  які  отримали учні по військовій  підготовці, доцільно  закріплювати і удосконалювати на  уроках інших навчальних предметів. Це відноситься і  для  занять із розділів програми, де  для  забезпечення  зв’язку  між  матеріалом заняття необхідно також  використовувати і  внутрішньопредметні зв’язки.

          План-конспект уроку складається на підставі загальноприйнятого зразка. При цьому, під час планування змісту уроку, вчитель повинен дотримуватися певних дидактичних та органі­заційно-методичних положень. Зокрема, необхідно враховувати типи уроків, що існують у педагогічній практиці — вступні, вивчення нового матеріалу, комбіновані (комплексні), конт­рольні. За спрямованістю завдань, що вирішуються, розрізняють: уроки вивчення нового мате­ріалу, закріплення (удосконалення) раніше вивченого матеріалу, контрольні уроки. Найбіль­шого поширення набули комплексні уроки. Їх сутність полягає в тому, що вчитель планує декілька різноспрямованих за змістом завдань, наприклад: одне завдання з вивчення нового матеріалу, друге — із удосконалення раніше вивченого матеріалу, третє — поточний контроль за певним теоретичним або практичним питанням, включає питання для самостійної роботи учнів. Також необхідно враховувати, що структура уроків з предмету "Захист Вітчизни", зазви­чай, передбачає три частини: вступну, основну і заключну. Основна мета вступної частини полягає у вирішенні організаційних питань (концентрація уваги учнів, рапорт про кількісний склад, повідомлення завдань уроку, виконання вправ стройової підготовки). В основній частині вирішуються всі завдання, заплановані вчителем на певний урок. Заключна частина пе­редбачає повідомлення вчителем результатів заняття, оголошення оцінок (за наявності), по­відомлення домашнього завдання, вирішення деяких інших організаційних питань.

          Військово-патріотичне виховання направлено на розвиток та вдосконалення в учнів морально-політичних, професійно-бойових, психологічних, фізичних якостей та здібностей із використанням усіх можливих форм організації навчально-виховних заходів (зустрічі з військовослужбовцями, видатними особами міста (району і т.ін.). читання лекцій, відвідування військових частин, проведення  військово-спортивних  ігор.

          Позаурочні форми організації занять, що передбачають:

•         план проведення навчально-польових зборів;

•   роботу гуртків з поглибленим вивченням окремих розділів навчального предмета "Захист Вітчизни", наприклад, зі стрільби, медико-санітарної підготовки, тощо;

•         проведення святкових вечорів, змагань, туристичних  походів